Рецензія на повість «Тигр Художника (Котяча правда)»

Незвичні жанрові рішення.

     Так як ми знаємо визначений жанр написаного твору – повість – це дає нам зрозуміти орієнтовні обсяги та характерні риси: розкриття цікавих життєвих явищ, увага до взаємин головних персонажів із навколишнім світом, аналіз певного епізоду з життя особистості.

     Приємно стежити, як очікування підтверджуються із кожною прочитаною сторінкою. Ми спостерігаємо зосередженість уваги на Кирилові – одному із головних персонажів твору, конкретно – період його перебування у дідуся Никитора Радіоновича. Однак, історія юнака переплітається із життям котика Тигрика. Незвичайним жанровим рішенням є показати ситуацію через призму погляду кошеняти, дійсність якого відрізняється від людської.

Оригінальний та багатогранний підхід.

     Повість містить в собі веселу розповідь про дивовижні пригоди Тигрика: його перший погляд на світ, прогулянки у дворі, численні суперечки з метеликами, саранчею, ящірками, не легке перебування у домі лісничого та безтурботне - у дворі дідуся разом із своїм господарем (котик сам вирішив, хто буде його господарем) – ці епізоди можуть привабити шкільну аудиторію (4-6 класи). Як на мене, діти такого віку щиро зацікавляться неймовірними пригодами малого бешкетника.

     Однак, маємо зазначити, що поряд із сюжетною лінією Тигрика у нас є ще одна – лінія кохання Кирила до Мавки (Беати). Ми спостерігаємо за особистістю юнака, знаємо його професію (художник), бачимо його потяг до мистецтва, щире захоплення тим, чим він займається. Більше того, хлопець не залишає справжню працю – він допомагає дідусеві з хатніми справами: носить воду, дрова, сапає город та навіть вчиться ліпити пиріжки. Роботящий Кирило є прекрасним прикладом для усіх читачів, які будуть аналізувати його характер. Наївне кохання  та потяг до дівчини, яка йому привиділася, розвиток їх стосунків – тема, яка притягне до прочитання аудиторію 6-9 класів.

     Таким чином, можна сказати, що діти віку 10-15 років досить легко захопляться поданим твором. Кожен з них зможе віднайти для себе те, над чим можна буде задуматись та обговорити з друзями.

Своєрідні сюжетні перипетії.

     Ми вже вказали, що незвичним є рішення зобразити долю хлопця через думки та бачення котика. Мені здається, що такий прийом тут є актуальним і доречним – читаючи історію пригод Тигра ми дізнаємось, які персонажі присутні у творі, а за допомогою реакції кота на деяких особистостей – можемо зробити висновок про їх характер і вже сформувати своє ставлення до того чи іншого персонажу.

     Також манливим є вставлені поезії у творі – кожна з них пронумерована і після прочитання усіх – можна побачити цілісну картину. У одному вірші оспівується весна та її краса, в іншому – чарівність почуття кохання, третій розповідає про стан котика в особливий момент. Проте усі поезії додають твору атмосферності та насправді приваблюють.

     Однак, іноді після прочитання певного вірша починається зовсім інший епізод, хоча б так хотілося продовження саме цієї теми. Коли йдеться про кохання – з`являється бажання дізнатися що саме зараз відчуває Кирило, а ми одразу переходимо до пригод котика. Саме через це, легко втратити ідею прочитаної поезії і забути про неї, тому я б зробила більше акцентів.

     Якщо ми говоримо про сюжет як такий, маю намір одразу зробити висновок – захопило. Спостерігати за сільським життям, (що зображене у позитивній манері!), за стосунками сільських жителів (прихована симпатія Никитора до Клавдії), за переживаннями Кирила та його бажання зустрітися з Мавочкою – усе це є неймовірно привабливим. Додаємо до цього життя котика Тигрика, який часто думав про ті чи інші дії персонажів, хоч багато і не розумів, трохи містики – і отримуємо повість, яка захопить навіть 20-річну людину.

Сучасність та доступність.

     Твір читається досить легко та швидко, невеликий обсяг заохочує швидше дізнатися, чим власне закінчиться історія.

     Поговоримо про актуальність тематики. Зображення села є доволі частим (якщо не постійним) явищем для української літератури, тому не кожному сподобається така тема. Однак, значною перевагою у повісті «Тигр Художника» є позитивне налаштування автора щодо українського села – ми бачимо усміхнених і роботящих персонажів, які щиро радіють за своїх кізочок та корів, які цінують свою роботу і не забувають про таку важливу річ як мистецство. Професія юнака – художник – не зневажається, а навпаки підноситься. Також дідусь сам читає книги, і радіє, коли бачить, що Кирило теж читає. Тут є заклик до прекрасного.

     Також актуальним у творі є ставлення до природи. Ліс тут – вища сила, яку потрібно оберігати та не кривдити. Саме природа з допомогою лісового за сюжетом рятує доньку Клавдії Беату та вирощує її, закладаючи основні людські цінності.

     Сучасність цієї повісті полягає у зображенні села у новому ключі, у наявності містичних елементів та загадковості (завжди цікаво читати про щось, чого не бачив у реальному світі), у змалюванні високих почуттів, таких як кохання, радість, довіра, дружба, захоплення…

Парадигма цінностей.

     Будь-який твір повинен закладати позитивні цінності, для того, щоб протягом читання людина задумалася що таке «добре» і що таке «погано». Для того, щоб після прочитаного, особистість зробила висновки і вирішила, як варто чинити, а як ні. Література – це рушійна сила, яка закладає у голови читачів те, про що пише. Іноді автори можуть навіть не замислюватись про те, наскільки сильно їх твір може вплинути на свідомість. Адже у кожної повісті, роману, оповідання є свій післясмак. Він може бути позитивним, а може – у зворотному напрямку – негативним і сумним.

     Протягом прочитання повісті «Тигр Художника» я звернула увагу на висвітлення багатьох важливих моментів, які відклалися у моїй пам`яті. Варто зазначити кілька виокремлених мною критеріїв:

Здоров`я. У творі є епізоди, коли персонажі п`ють горілку. Однак ці моменти коментуються автором не з позитивним налаштуванням, і навпаки, той, хто не п`є й не палить цигарки – отримує похвалу, як наприклад Кирило від Никитора. Сам же дідусь полюбляє випити, проте він розуміє, до чого це призводить і зізнається, що не брав до рота ні росинки вже досить давно. Компанії, що випивають – виявляються до того ж ще й злочинцями, а п`ють від того, що з їх справою йде не все добре. Таким чином, алкоголь і цигарки порівнюються зі злом (у тому ж числі з негативними персонажами) і приводять до поганих наслідків.

     Однак, у творі також є момент, коли лісового вдається підкупити горілкою, що перекреслює цінність здоров`я. Саме тому, у цьому епізоді я би замінила горілку, наприклад, на узвар, який славиться своїм смаком і є улюбленим напоєм багатьох українців.

Екологічність. «Тигр Художника» порушує актуальну проблему сьогодення – вирубку лісів. Цій темі присвячується окрема сюжетна лінія – внук Микита займається розслідуванням цієї справи та пише у газету статтю. Він викриває злочинців та надсилає на них перевірку – їх ловлять, дають їм штраф і звільнення з посад, чим рятують лісосмугу.

     Уся повість пронизана щирою любов`ю до природи та її дарів. Недарма одна з персонажів – Беата – є лісовою Мавкою. У дитинстві її врятував від смерті лісовий та навчив цінувати та любити кожне дерево на світі. Тут відчувається подяка природі за те, що вона дозволяє людям жити, за те, що ділиться з нами своїми дарами, своїми урожаями, а ми, у свою чергу, повинні її шанувати і берегти.

     Ми бачимо яскраву залежність людини від природи. Я вважаю, що наразі досить важливо нагадувати кожному, яку роль відіграє органічний і неорганічний світ в існуванні людини і розповідати як потрібно поводити себе з природою.

Працьовитість. Спостерігаючи за персонажами, що живуть в українському селі та працюють на землі, приємно відчувати їх позитив та веселу натуру. Не кожен може уявити, як важко доглядати за усім хазяйством, адже потрібно вміти варити, годувати, пасти, доїти… Однак, навіть маленька внучка Никитора постійно допомагає: вона збирає жуків з картоплі, варить їсти, миє посуд, а головне – робить це все з радістю та великим бажанням.

     Простежуємо, що головне для Марійки, як і для Микити та Кирила – це не розчарувати дідуся і допомогти зробити якомога більше роботи.

     Працьовитість – це саме та якість, яка потрібна кожній людині, адже будучи лінивим, дуже важко досягти чогось у житті. У повісті, ми бачимо моменти, коли Кирило максимально захоплений Мавкою, але навіть тоді він не забуває принести дідусеві дров, про які той просив.

Взаємодопомога. До працьовитості додаємо ще один пункт – а саме, взаємодія персонажів. Кирило не є внуком Никитора, він – друг Микити, внука, проте навіть він допомагає по хазяйству і ніколи не скаже, що йому складно.

     Досить важливо розуміти, що «одна голова добре, а дві – ще краще». З допомогою, усю роботу можна виконати у кілька разів швидше, до того ж – веселіше.

     Цінності розуміння та поваги є дуже актуальними сьогодні і будуть актуальними завжди. Адже людина – істота соціальна і ми повинні вміти жити поруч і допомагати один одному. Особливо ця цінність є необхідною у родині, бо хто ж ще буде з тобою і у радості і в смутку, як не твої рідні люди?

Цінність вибору. Вибір має кожна людина на світі, це стосується прав  особистості та  свободи як такої.

     Свобода є найважливішою умовою для життя, адже коли людину примушують до виконання тієї чи іншої дії – вона автоматично стає нещасною. Отже, свобода тісно взаємодіє зі щастям, а щастя – це вічна цінність кожного з нас.

     У поданій повісті ця цінність проявляється позитивно, її поважають. Хлопці вільно обрали свою професію, за яку їх ніхто не принижує, а тільки хвалять. Це важливо, адже Микита та Кирило саме тому й натхненно працюють, бо їм подобається те, чим вони займаються. Більше того, коли ми розуміємо, що Мавка (Беата) може повернутися додому до матері, у нас постає питання чи не примушує її Клавдія? Насправді, дівчина сама вирішує повернутись і чекати Кирила з міста. Вона сама хоче пожити з матір`ю, але і обіцяє сестрам мавкам, що буде їх навідувати.

     Як на мене, завершення твору було би зовсім інакшим, якби Беату силою забрали додому, або ж силою змусили залишитися з лісовим. Розуміючи важливість свободи вибору, той, хто читатиме цей твір, має також задуматись про це і пам`ятати усе своє життя.

Поради.

     Головним чином, повість «Тигр Художника» захопила мене. Я з цікавістю спостерігала за пригодами котика та за лінією кохання Мавки та Кирила. У творі закладено багато важливих та актуальних цінностей, про які задумуєшся під час прочитання.

     Як я вже зазначала, я б зробила більш явний акцент на введених поезіях і більше пов`язала їх із самим сюжетом. Також, на місці автора я б доповнила картину життя групки лісорубів і пояснила, чому вони знехтувати цінностями, аби привернути увагу читача до розуміння вибору власної долі.

Харьковчук Юлія