Рецензія на повість "Життя до дня народження"

Повість «Життя до дня народження», обсяг твору - 8ст., автор - Зітуні Ахмед Яссін(псевдонім - «Качконіс»), конкурсант «Коронації слова», у номінації «Повісті».

Доволі цікавою є тема повісті, щось на межі фантастики, оскільки, достеменно людству невідомо, який саме шлях проходить дитина до моменту народження. Порушено тему заселення душ у тіло, створення самого тіла та процес поєднання цих компонентів, з цілком незвичного ракурсу (існування ніби янгола, істоти з крилами, якому надається душа і тіло, хоча у більшості з літературних текстів, а, відповідно, і в людській уяві, мова йде про заселення душі в тіло і процес народження вже ось цих двох поєднаних компонентів у вигляді маленької людини – дитини; тут ж автор застосовує нове пояснення, описуючи тривалий проміжок часу і подій на етапі до народження).

Хочеться відзначити неймовірну уяву автора, адже, не менш цікаво описано й жіночий організм. Помітно, що автор досить обізнаний у темі, і до написання твору ретельно готувався, адже, кожна використана назва місцевості чи побічно згаданих персонажів – це ретельно продумана деталь тексту.

Наявні у тексті також вигадані назви «БМЛНЛ», «Селезінтауну» і подібні, проте, більшість дивних, на перший погляд, найменувань - походять від вже існуючих літературних слів та наукових термінів.

Обсяг повісті відповідає ознакам жанру повісті, як і однолінійний сюжет, і наявність описів.  Тож автор правильно зазначив жанр свого тексту, щоправда, якщо вдатися до більш детального визначення різновиду жанру, то текст «Життя до дня народження» - це фантастична повість.

Основну ідею тексту простежуємо у назві: зображення життя людини до народження, хоча частково мова йде і про шлях до народження птаха.

Повість складається з семи розділів, за будовою нагадує роман. Оповідь ведеться від першої особи. Кожен окремий розділ слугує переходом від однієї дії до іншої, змінюється також і місце цих дій. Події у тексті розгортаються поступово.

Сюжет тексту досить незвичний (особисто мені припав до душі), адже, у ньому простежуються суб’єктивні і оригінальні думки автора, та свіжий погляд на існуючу століттями ситуацію – шлях до народження дитини.

Перед читачами постає оповідач, він і є основним персонажем повісті. Роль другорядних посідають товариш та помічник головного фігуранта подій – Лелека, а також продавець і власник крамниці «БМЛНЛ» та провідники по дивовижній місцині готелю «ВНДЬ». Побіжно згадуються й різноманітні мешканці місць, котрі минає основний персонаж впродовж своєї подорожі. Всі вони описані доволі казково, їх зовнішній вигляд спонукає нас, читачів, поринути у цей неймовірний, вигаданий автором, світ та сповна насолодитись ним.

У читача можуть виникнути труднощі з розумінням назв (можна в кінці до тексту подати пояснення чому саме такі літери утворюють назву заклад, наприклад). Також можна додати пояснення походжень певних слів (похідних від дійсно існуючих наукових (фізіологія і тд.) термінів). Особисто мені довелось користуватись словником, щоб точніше зрозуміти текст, адже, кожна назва насичена вагомим змістом.

На мою думку, не надто переконливо звучить опис процесу народження, проте якщо зараховувати його до варіанту польоту авторської фантазії, і усвідомлювати що текст є елементом художньої літератури, то цей нюанс залишиться поза увагою.

Автору раджу додати другу частину історії, або бодай кілька абзаців про подарунок і першу зустріч зі світом, бо надто вже інтригуючий фінал.

Загалом, повість «Життя до дня народження» раджу, насамперед, прочитати матусям, для відповіді на питання їх дітлахів (віком до 10 років) «Звідки беруться діти?». Адже такий детальний, завуальований опис відповість на чималу кількість питань маленьких «чомучок», не вдаючись до деталей людської фізіології.