До питання стилю в літературі
В цій невеликій літературно-критичній розвідці я хочу розібратися і скласти свою думку про такі поняття як «стиль», «стилізація», а також «чужий стиль і стилізація. Слово «стиль» відоме всім, так філологи вбачають над ним перш за все «стиль письма», але ж в моді воно означає здавалось би зовсім інше, радше індивідуальні особливості іміджу, те як людина одягається. А згадаймо ще й популярне слово «life style», що означає вже спосіб життя людини, її звички.
Ми бачимо, що «стиль» має багато значень з різних галузей, та все ж не можна не помітити, що в них є щось спільне. Тож, я спробую сформувати своє загальне визначення стилю. Я вважаю, що стиль це спосіб скеровування чогось, закладена в голові організуюча модель за якою ми щоразу йдемо і не важливо, чого вона стосується: письма, іміджу чи життя чи чогось іншого – воно припасовується до цієї моделі. Це модель формується, звісно, не одразу – на це потрібен час. Наприклад, молодому автору потрібно багато практики, аби він перестав писати як його улюблений письменник або ж просто безлико. Можуть пройти роки перш ніж він виробить особистий, характерний для нього та не схожий на інших стиль. І потім, коли ми сідаємо писати новий текст, то ми підсвідомо йдемо за цією сформованою моделлю письма. Змінити свій стиль важко, адже просто так почати писати зовсім по-іншому. Хоча, можна відтворити стиль письма іншого автора, та це вже буде стилізацією, та й вона, якщо немає якоїсь особливої мети і мандрує з твору в твір, стає звичайним епігонством. Та про неї пізніше. Отож на основі вище сказаного можна узагальнити особисто моє поняття стилю – це поступово сформована, стійка модель якою ми керуємося та на яку покладаємося. Звернімося до етимології – очевидно, що поняття «стиль» пішло від латинського «stylus», що означає «паличка для письма. Проте, я ще натрапила на слово «шкиль» – що означає «манера», «зразок», таке значення підтверджує мою попередню думку.
