Вона так м'яко опустилась на диван
Вона так м'яко опустилась на диван,
Взяла до рук бокал червоного сухого,
Який же все ж таки граційний її стан,
Хоч пережив вже не один стакан лихого...
Вона так м'яко опустилась на диван,
Взяла до рук бокал червоного сухого,
Який же все ж таки граційний її стан,
Хоч пережив вже не один стакан лихого...
Колишутся піски эпох,
І творить чудеса тепер не тільки
Бог,
Каталог
Нам демонструє виплеканих в розумі технічних чад..
сад..
В Едемі повзає залізний
Змій,
Один,
Бо Єва не повернеться назад,
Стій…
Як виявилось війни починались не через землю....
А через погляд який спалює ліси і душі,
Як святих, так і проклятих
Моє дитинство, золотом чарує,
І манить повернутися назад,
Туди, де щирая любов панує,
Дощем осіннім пахне виноград...
Ворон Микитенко
Спалив себе заради України,
Вона ж мовчить — ні пари з вуст.
Німує, заклеїла скотчем рота.