Я згадую те, що було між нами
Це схоже на дешевий роман невмілого автора.
В нього ні фантазії, ні таланту,
І, здається, він був дуже п'яний.
І його книга на полицях книжкового магазину
так би й залишилась назавжди припадати пилом,
якби не ми - двоє диваків,
що з захопленням читали її ціле літо, весну, осінь і зиму.
Ми перечитували сотні разів кожну сторінку
Кожне слово врізалось в пам'ять
залишаючи глибокі шрами,
мабуть тоді нам таки добряче заїло плівку.
Герої книги швидко набридали.
Механічні, наче роботи
з людським іменами,
а ми гортали, й гортали.
Ми перечитували її, далеко не досконалу,
таку нуарну і сіру,
як небо в дощову погоду.
Але так і не дійшли до її фіналу.
Соколюк Дмитро