Моя рідна Україно, моя славна ненько,
Ти легендами сповита, вквітчана гарненько,
Твої славні обереги в серці зберігаю
І цілую, і милуюсь я усім, що маю.

В печі вже догоря останній жар,
І сонце вже давно за обрій сіло,
І невблаганний каже календар,
Що вже моя бабуся постаріла.

Зима втікає прудко від весни,
Немов на джипі, мчиться автобаном,
І тане сні із вранішнім туманом,
А день стає погожий та ясний.

Як люблю я послухати казки,
Які для кожного весна складає,
Коли промінням сонце зазирає
У ще примерзлі і смутні шибки.

Загрались хлопчики в війну,
Вона забрала сон і тишу.
Про теплу, лагідну весну
Листи вам тільки кулі пишуть.

Україна в огні,
Кляте полум’я землю злизало,
Навіть стебла стерні
Уночі градами позрізало.