Світло

Хтось запалює свічки,

Хтось – ліхтарики,

А Хтось – зірки.

Є Ті, Хто запалює очі, душі, серця.

 Наповнює їх любов’ю.

Та є й Ті, Хто запалює ґніт у вибухівці,

 щоб навіки поквитатися з ворогом!

І знову фронт…
І знову Україна…
Та вже не та, яка була тоді…
Вона є сильна, міцна і єдина!

Прийшла весна, постукала у двері.
Я відчинила – і вона вже тут,
Така пахуча, ніжна і весела,
Проходь-проходь, тебе уже тут ждуть

Білий сніг, білий сніг –
Світла радість для всіх,
А земля - в урочистій обнові.
Не спіши , зупинись,
Навкруги подивись,
Як чудово тут скрізь,
Як святково!
На сніжинку дивлюсь –
І дихнути боюсь,
Що не зникла моя диво-казка
раптово.
Нащо ті чудеса,
Коли в’яне краса,
Як торкнешся її випадково,

Не топчи білий сніг,
Хай чарує усіх,
Хай земля випромінює небо,
Сяйво тої краси
У душі понеси –
І любов’ю озветься до тебе.

Марчук Михайло

Фото з мережі

Тихо – тихо навкруги,
Тільки сніг летить – летить,
Не співають вже пташки,
Все у лісі спить.

Оголився старий горіх,
Сповідається перед нами,
Він – обійстя святий оберіг,
Що залишився нам від мами.