Я – за єдину Україну.
Незламну, сильну, вольову.
Мою, єдину, неподільну.
Надійну, вірну і одну.

Сім'я

Сім'я – скарбниця нашого життя! 
Вона є чиста, як вода! 
Бо у сім'ї, кожен вірить другу. 
А також розвіює свою тугу...

Хто починає з нуля?

Навiть той, хто плететься позаду.

В жодному разi не я, 

Бо нiяку дорогу не знаю.

Нараз ти сприймаєш мене 

Антропоморфним малюнком,

Свiдомостi лютої носієм,

Вiд нудьги твоїм порятунком.

Моя суть – лише жалити вуха,

Котрий день цього не розумiю,

Чи личить душi черговая розруха?

Уможливлення простiр псує мої мрiї.

Я виходу бачити зовсiм не хочу!

Увагу свою придiляй кому треба.

Нiколи не звикну дивитися в очi,

Бо, замiсть тебе, безкрає в них небо.

Якщо дім, то без стін, але з дахом.
Не у клітці щоб жити, а птахом
Пролітати два неба зі замахом
Сивих крил, та летіти над часом.

Ти - автор моїх пасток,
Ти заходу сонця колір,
Продюсер безумних думок,
Твій погляд останній промінь...

Знов заплаче згорьована мати,
Бо на сході трива ще війна.
Одягла осінь пишнії шати,
Але журиться теж і вона.