Тайга

Неприступні хащі тайги. Могучі крони хвойних дерев приховують в собі багато таємниць. Тут пролито багато крові, поту та сліз, проте тайга цього не приймає. Вона як Феміда з закритими очима, змушує тебе спокутувати свої гріхи. Тут все просто: ніякі гроші тебе не врятують, тут тільки одне правило: вижий якщо зможеш.

Серед  столітніх кедрів і ялин сховалась невеличка хижина, обгороджена високими загостреними на кінцях палицями, на яких висять шкурки диких зайців та білок. Сама хижина покрита великим сосновим листям і дерев'яними палками, які служили каркасом. Всередині було темно, холодно та сиро. По підлозі розкидані ножі та нержавіючі тарілки. На невеличкому самодільному ліжку лежав старий чоловік, який кряхтів від болю та гарячки. Очі його були закриті, зіниці хаотично рухались із сторони в сторону. Через біль він як мантру промовляв лише одне: "Сім'я". А десь там далеко, за межами цього місця, Він бачив лиш тих, кого любив, і хто його зрадив. Ось сцена, де він вбиває свого друго ліпшого, а через що не пам'ятає, бо розум задурманений був алкоголем, і все відбувалось як в тумані. Ось йому виносять вирок: 8 років позбавлення волі . Десь в кінці зали плаче кохана дружина і їх дочка, яка ще зовсім нічого не розуміє, бо тільки й може що агукати, та промовляти своє перше слово "дада". Від цього серце в Нього кров'ю обливається, але зробити він нічого не може. Ніхто йому не вірить, що то був випадок нещасний, що він нічого не пам'ятає.

А потім, він повертається додому. І жінка його розуміє, що за десять з половиною років він кардинально змінився. Що додому прийшов не тей Іван, за якого вона вийшла заміж, а холоднокровна людина, (а чи людина взагалі?), яка не знає жалості. Руки його покриті наколками, і обручки немає. І вона відмовляє йому у співпроживанні. Дурненька, не знала ще тоді, чим все це обернеться для них з донькою. А тей відмов не приймає, в того проблеми з емоційним фоном і стримуванням власної агресії. І бере він ножа, та вбити свою жінку з донькою намагається. Але ті встигають врятуватися. І ось все повторюється. І чекає його та сама участь: в'язниця і довгі роки в неволі. А далі все як в тумані: він швидко збирає свої пожитки, зайцем на поїзді добирається до тайги та й осідає там. А далі...

20 років самоти та самобичування.