Людям, які в метро
відтоптують ноги навмисно,
присвячується
(пародія на вірш Л.Костенко)
Я знаю, що побачу Вас навряд
І, може, власне, в цьому уся справа.
Бо мій ранковий звичний променад
Не прагнув розпочаться так «яскраво».
Я й на хвилину Вас не зупиню,
Бо часу як завжди не вистачає.
Я думаю про Вас. І подумки кляну.
І з слідом на взутті іду на пари.
Діана Підбуртна