Я – декадент! Се постулат для мене!

Я – декадент! Се постулат для мене!

Ти все життя моє візьми,

Розклади на малі підсюжети

Та взридни.

Що в житті моєму біль і жаль, і туга –

Се лиш тому, що доленька лиха.

Та є в стражданнях і прекрасна нота:

Мистецтво, меми, мімезис буття.

Я так люблю безпричинно тужити,

Щоб від сліз аж вуха позаклада!

Поки живий, я хочу лише нити,

А поступи шкідливі для життя.

Хоч часто я впиваюсь гірким бромом,

Та від тяжких недуг  уже не помага!

Печінки зношеної спазм вкриває тремом,

А лікарка питає: «чого ти не вмира?»

Ну що той оптимізм? Лише страждання

Зроблять з нас довершених людей.

Наш гімн: страждай, наче причинна.

На це не жаль недоспаних ночей.

Я з п’ющими за пліт не виливаю,

бо вилить краще в себе, це ж бо факт.

На празниках життя я випиваю,

А зранку ридаю з болем в головах.

Не паразит я, що дуріє з жиру,

Бо про таке життя не знімуть фільм.

Ваші пожертви на бром я радо прийму,

щоб створювать більше поем на сміх.

Калігор Надія