Рецензія на анімаційний серіал «Дівчатка. Подружки. Style»

     Варто почати з того, що сценарій добре продуманий та зрозумілий. Слоган чудово перекликається із головною думкою серіалу: «Стильні та неймовірно талановиті!». Авторка Емілія хоче донести, що талант – це те, що має кожен і головне – його розкрити, а не приховувати.

     Сюжетна лінія розповідає про двох дівчаток, Кукі та Стайл, їх дружбу та шкільне життя. Також тут простежується аспект стилю: наскільки він важливий у житті підлітка та як впливає на взаємостосунки у школі. На місці авторки, у назві серіалу я б зосередилася на основній тематиці – таланті, захопленні. Саме тому варто було б змінити трислівну назву на щось більш промовисте, що б одразу звернуло увагу на головну тему серіалу або привернуло увагу дітей шкільного віку, до прикладу: «Солодкий талант» або ж «Шалена ідея Кукі та Стайл».

     Характеристика усіх персонажів досить розлога, показує їх емоційні особливості та описує поведінкові властивості, більше того, зовнішні атрибути зазначені також детально, кожного персонажа можна уявити у повній мірі.

     У концепції сценарію заявлено, що цільова аудиторія серіалу – дівчатка віком від 6 до 12 років. Одразу хочеться поставити запитання: «Чому ж лише дівчата?» На мою думку, хлопчиків тема шкільних веселощів та симпатій також може захопити, тому мені здається, що статевий аспект потрібно прибрати. Більше того, я помітила деяку невідповідність між заявленою віковою категорією та тематикою самого серіалу. Адже не зовсім реалістично, що діти у 5-му класі матимуть власний салон та кондитерську у гаражі, а ще й самі знайдуть усе необхідне та почнуть роботу. Однак, не буду заперечувати, що така невідповідність може мати позитивний ефект, може зацікавити дітлахів до відкриття своєї справи у майбутньому. У проілюстрованій серії показано, що головне – це бажання, а усе інше можна дістати та організувати: «-Що ти таке кажеш? У мене немає кондитерської.

-Буде! Ти на неї заслуговуєш.»

     Також хотілося б прокоментувати основні моменти, на які звертає увагу авторка у своєму серіалі: (це, як ми вже побачили) талант, стиль та дружба. Зазначено, що головна ідея : «показати діткам, що братись за реалізацію своїх заповітних мрій та планів ніколи не буває зарано!». Ціль є правильною та благородною, адже розвивати бажання до праці потрібно змалку. Однак, протягом описаних двох епізодів ми бачимо зміщення акцентів: багато описів приділено зовнішньому вигляду дівчат та хлопців, їх розмови зводяться до того, хто красуня, а хто ні, хто яку «шляпку» купив та що одягнув.

     Саме тому, діти можуть сплутати основну ідею, яку закладала авторка і подумати, що все тримається на зовнішньому вигляді та стилі. Безперечно, потрібно наголошувати на тому, що охайність – це дуже важливо, однак і розповідати про те, що кожен має право одягатися так, як йому зручно.

     Прикладом зміщення акцентів є епізод, коли Стайл приводить Кукі до себе додому та починає змінювати її стиль, хоча та її не просила. Вона обрізає її красиву руду косу, викидає її речі й «перетворює» на стильну дівчинку :

СТАЙЛ сама до себе
Обрізати.
…
СТАЙЛ сама до себе.
Фе-е-е, викинути.

КУКІ
Що це ти робиш?
СТАЙЛ
Те, що тобі давно потрібно було зробити самій, - працюю над твоїм стилем.
КУКІ
Мені до вподоби мій стиль.
СТАЙЛ
Не сміши, він у тебе повністю відсутній.

     Таке «перевтілення» не може позитивно вплинути на дітей, які подивляться епізод, адже вони сприймуть усе занадто прямо і також підуть просити батьків змінити їх імідж.

     У наступному кадрі Кукі розуміє, що ніхто не звернув уваги на її зміни, тоді Стайл промовляє: «Ой, та кого зараз здивуєш новим одягом і зачіскою?.. Зовнішні зміни – це лише перший крок. Потрібно стати цікавою одноліткам. От яке твоє хобі, захоплення?». Ми бачимо, що авторка хотіла донести, що стиль – не головне, однак це вийшло не у повній мірі.

     Мені здається, що дівчатка й хлопчики, які подивляться цей серіал, мають зрозуміти, що головне – бути собою та йти до своєї мети, не боятися сторонніх думок та осуду, але ж точно не змінювати зовнішність задля когось та домагатися уваги, популярності.

     Аналізуючи структуру та побудову сценарію, хочу зазначити, що іноді переходи є різкими та не зовсім логічними. До прикладу, у школі Стайл та Кукі говорять про кафе, а наступний кадр – у салоні Стайл. На мою думку, завершення епізоду має підводити до наступної локації, так діти не заплутаються і точно не втратять суть.

     Яка ж парадигма цінностей висвітлюється у поданому серіалі?

     Самостійність. Безперечно, в епізодах показане бажання підлітків бути самостійними, мати власну справу, справу, що буде відповідати захопленню. Недарма кажуть: «Роби те, що любиш та люби те, що робиш» і тоді працювати не доведеться жодного дня протягом життя. Сучасні діти й справді доволі вільні і роблять усе, що їм заманеться, тому потрібно правильно показати, що  добре, а що – погано.

     В анімаційному серіалі «Дівчатка. Подружки.Style» діти самостійно вирішують відкрити кафе і так само самостійно вирішують, що батьки їм допоможуть купити необхідне устаткування. Мені здається, що до епізоду треба ввести момент, де це обговорюється з родичами і «малюється» план дій. Це необхідно саме для того, щоб самостійність не переросла у свавільство.

     Взаємодопомога. Важлива риса, якою має бути наділена кожна людина. «Одна голова добре, а дві – краще.», «Всі за одного, один за всіх». Народна мудрість формувалася віками і зараз є на часі. Змалку діти бажають допомагати батькам, однак ті не завжди надають їм таку можливість. Через це часто малеча стає егоїстичною та лінивою. У нашому сценарії – усе навпаки. Дівчинка Стайл побачила справжній талант у Кукі та сама запропонувала організувати кафе у її гаражі. Більше того, вона побачила, що у Кукі є деякі проблеми з однолітками та допомогла їх вирішити.

     Міра. Кожна риса та цінність є важливою, однак усе має мати міру. Як у випадку із самостійністю, так і у випадку із взаємодопомогою. У поданому епізоді Стайл сама вирішує, що у Кукі буде кафе, не порадившись ні з самою дівчинкою, ні з батьками :

СТАЙЛ
Все, халява скінчилась. Хочете печива, приходьте у кондитерську Кукі.

КУКІ до Стайл

Що таке ти кажеш? У мене немає кондитерської.

СТАЙЛ

Буде! Ти на неї заслуговуєш.

     Ми бачимо, що в результаті усі були задоволені, однак перш ніж щось зробити, треба порадитися із людиною, для якої ти це робиш, аби не було негативних наслідків. Тож саме цей діалог я би трохи відредагувала.

     Дружба. Кожна дитина шкільного віку скаже, що стосунки у класі, у колективі є майже не щонайважливішим для неї. Адже уроки у підлітків на другому плані, головне – друзі. Саме той, у кого немає товаришів, почувається у школі покинутим, має поганий настрій і часто залишає школу у пошуках кращої (насправді, у пошуках іншого колективу).

     У запропонованому сценарії взаємостосунки між дівчатками відображають пригоди найкращих подруг. Стайл із самого початку щиро хотіла бути другом для Кукі, що і сталось. І хоч у дівчат надалі за запланованими серіями будуть негаразди, вони все одно їх подолають та залишаться прекрасними подругами: «…в результаті суперечки подруги вирішують помінятися місцями. Тепер Стайл пече, а Кукі робить зачіски. Попрацювавши так тільки один день, кожна повертається до своєї справи, з повагою ставлячись до діла іншої.» У цьому епізоді простежується ще одна цінність: взаємоповага. Тільки поважаючи інших, можна досягти успіху у своїй справі, а також у стосунках з іншими людьми. Адже ніхто не захоче спілкуватися з людиною, яка буде егоїстично ставитись до навколишніх.

     Отже, у запропонованому серіалі піднята справді важлива тематика : пошук захоплення та хобі, талановитість та цілеспрямованість. Тут також переплітаються теми взаємостосунків у школі, симпатій, зовнішнього вигляду та перебування у колективі.

     Що б я порадила автору?

     Підводячи підсумки, хочу сказати, що концепція серіалу мені сподобалась. Думаю, вона точно захопить дівчат та хлопців від 6 до 12 років. Однак, ця благородна ідея потребує допрацювання. Основним його аспектом буде висвітлення головної думки та акцент саме на ній. Як я вже зазначала вище, деякі епізоди варто було б змінити, а діалоги відредагувати. Це необхідно для того, щоб діти точно схопили основну суть серіалу і ні з чим її не сплутали. Тобто моменти, які можуть свідчити про негативні відтінки потрібно прибрати.

     Задля того, щоб додати позитивних відтінків, можна ввести персонажів-батьків дівчат та додати діалоги з ними, щоб у серіалі була присутня оцінка дорослих, на яку можна спиратись.

     Загалом, сюжет серіалу манливий та цікавий. Думаю, варто зробити менше серій, але більшою тривалістю, хоча б по 10 хвилин, та це залежить від бажання автора.

Харьковчук Юлія