Книга,яку має прочитати кожен!

Автор:Євген Положій

Тематика:новели,роман

Видавництво:Фоліо

Рік видання:2015

Євген Положій (м. Суми), 47 років - відoмий журналіст і письменник. У видавництві "Фоліо" вийшли його романи "Потяг", "Мері та її аеропорт", "Дядечко на ім'я Бог", "Вежі мовчання", "Юрій Юрійович, улюблинець жінок", "Риб'ячі діти".
"Іловайськ" - книгa про мужність неймовірний героїзм і людяність укрaїнських солдат і офіцерів, бiйців добровольчих бaтальйонів, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на схoді.
Війна принесла горе в українські сім’ї: жінки вмить стали вдовами, діти – сиротами, а в душах батьків навічно залишивлася рана. Винуватців Іловайської трагедії ніколи не покарають, і такий стан речей вигідний ворогові.

Майже рік журналіст, письменник, громадський діяч Євген Положій збирав документальні свідчення в учасників подій, бійців батальйонів “Донбас”, “Дніпро-1”, “Херсон”, “Кривбас”; солдатів та офіцерів 17-ї танкової бригади, 51-ї, 92-ї, 93-ї бригад ЗСУ та інших. “Іловайськ” написано українською та російською мовами, й присвячено всім, хто назавжди залишився лежати в Донецькій землі.
У 17 новелах передається уся чоловіча мужність, сміливість, витривалість, сила духу й водночас біль і трагізм. Долі персонажів перемелені воєнною м’ясорубкою, кожен відчуває страх перед ворогом… Але вони нескорені, мужньо витримують усі напади долі й протистоять агресору.
Часто персонажі кочують із новели в новелу. Це виглядає так, неначе автор складає пазл, і не завжди в одному творі вдається зібрати картинку до купи. Коли персонаж або сюжетна лінія, пов’язана з ним, не вкладаються в письменницьку модель у рамках одного твору, вони виринають у іншому в новій якості чи ситуації. Це створює ефект нелінійності, перерваності художнього задуму. На це є об’єктивні причини, адже боєць, із яким спілкувався журналіст і який є учасником бою, не може бачити повної картини.

Особливо мене вразила істoрія бійця під псевдонімом Санітар (“Якби мурахи були великими”), якого тяжко поранило в ногу й він залишився один у лісопосадці, де навколо – шматки тіл його побратимів. Щоб вижити, героєві довелося їсти мурах, хробаків, жирних мух, пити дощову воду з каски. Аби не збожеволіти, знайшов у своїй сумці записник і почав писати.

Не дивлячись на смерті й поранення на кожній сторінці роману, письменник усе ж закінчує його на оптимістичній ноті. Маленький Сашко пише листа святому Миколаю і просить його подарувати велосипед, бо тато загинув на війні і не встиг цього зробити.

Думаю,письменник бере емоційністю і правдивим описом подій. Що впливає на людьску психіку.Тому після прочитання цієї книжки людина хоч трошки стає іншою.