Літературно-критична оцінка повісті «Твір у дві руки і лапку»

Повість «Твір у дві руки і лапку» переносить читача у світ літніх пригод хлопчика Петра, його сестри Дани та хлопця Рудого на базі відпочинку. У кожному героєві читач, безумовно, впізнає себе, знайде споріднені риси, адже всіх підлітків об’єднує жага до повної самостійності, незалежності, вдавання до постійного самоаналізу та всього, що відбувається навколо. Петро та Рудий — завзяті хлопці, які люблять досліджувати світ, пізнавати нове.  А Дана, хоч вона й не ровесниця читацької аудиторії цього твору, нагадає читачам про свій дошкільний вік, про дитячу безпосередність, наївність та безповоротне дитинство, у якому не було проблем й домашніх завдань. Окрім цих персонажів, у творі є ще батьки, родичі героїв, які створюють контраст і  роблять сюжет більш насиченим, тому що відбувається зіткнення різних поколінь, інтересів й поглядів на певні речі.

Читацька аудиторія

Повість належить до підліткової вікової групи — 12 років. Загалом зміст відповідає зазначеній аудиторії, тому що пригодницька література цікава дванадцятирічним підліткам, тим паче у творі зачіпається звернення до історії, якою захоплюється більшість у такому віці. Але все-таки є у тексті моменти, які можуть суперечити його приналежності до вказаної вікової категорії. Це стосується фрагменту повчальної історії, героями якої є пляшечка та ножиці, які вели діалог між собою. Подібні казкові сюжети, в яких розмовляють речі,  можуть бути примітивними для сприйняття підлітків, тому доречніше їх залишити для молодшої шкільної групи. Для читачів-підлітків доцільніше використати легенду із біблійними, міфологічними образами, які розширять їхній кругозір. Така банальна історія навіть не для розумового рівня героїв із повісті, тому що з сюжету, з опису їхніх характерів, розваг та розмов видно, що вони досить винахідливі й кмітливі, з великим багажем історичних знань.

Підліткова література передбачає головного героя підлітка, характер якого розкривається упродовж твору, сюжети відображають його інтереси, життєву позицію, проблеми. Але у цьому творі це правило порушується, тому що є розділи, в яких підліток відходить на задній план, а натомість перед читачами повною мірою розкривається внутрішній світ маленької дошкільниці Дани, описується її дозвілля, думки, показується безпосередність й безтурботне ставлення до речей. Також до таких моментів слід віднести й бабусині згадки з молодості, яким відведено окремий розділ. Тому виникають сумніви щодо того, чи цікаво буде підліткам, із своїм баченням на світ, читати про турботи маленької дівчинки або бабусині історії, коли за ідеєю у центрі повісті має бути підліток.

Структура

Повість складається із 23 невеликих розділів, але під час читання виникає враження, що деякі розділи — це фрагменти окремих невеликих оповідань, розташованих у хаотичному порядку.

Є багато нерозвинених до кінця тем. У першому розділі повісті  у центрі уваги постає Петро й з'являється інтрига із загадковим сном Мудрої Порадниці, яка за логікою передбачає подальше розгадування її хлопчиком під час літніх канікул. Але далі у творі ця тема не розвивалася. Згадка про сон, та ще й розгаданий, постає лише в кінці твору, але коли і у який спосіб це сталося — залишається невідомим для читача. Отже, зазначена на початку тема — місія дослідити сон, розгадавши слова Мудрої Порадниці — забувається, і впродовж твору герой до них не повертається, а натомість відбуваються інші пригоди.

Ще однією нерозвиненою історією у творі є історія кохання Надійки та хлопчика  Рудого. Читачеві показано, як у хлопця з'явився інтерес до дівчинки,  що проявляється у частих спостеріганнях за нею, сором'язливості у прояві почуттів. Але далі не має ніякого розвитку, ці герої навіть не перетинаються, тому важливість, потрібність та доцільність епізоду із думками хлопця про симпатію до дівчини, ставиться під сумнів.

Оскільки перший розділ присвячений Петрику, тому спочатку виникло враження, що він у цій повісті головний герой, а його жага до пригод та бажання розгадати вислів є головною темою. Проте з другого розділу неочікувано вся увага переноситься у сторону його сестри Дани, від імені якої ведеться подальша оповідь. Таке відбувається упродовж всього твору, коли одна історія різко обривається, її продовження подається через декілька розділів, а до цього моменту читач вже забуває про що йшла мова. В останньому розділі з'являється ще й оповідач-автор, який підбиває підсумки та  неочікувано звертається до читача, налагоджуючи у такий спосіб з ним зв’язок, чого раніше у тексті не було. Цілком логічно було б зі схожого звернення почати повість.

Є  фрагменти розповіді, які розміщені не на своєму місці. Наприклад, розповідь про щось вже завершилася, і раптом знову недоречна згадка про це. Наприклад, це простежується у дев'ятнадцятому розділі, коли Дана в кінці запитує про капосних хлопців, хоча розмова на той момент перейшла вже в інше русло.

Логічність

У творі є низка логічних порушень, які здебільшого пов’язані із різкими, несподіваними переходами з однієї теми на іншу та створюють відчуття недосказаності. Деякі події відбуваються або взагалі без роз'яснень для читача, або з ними, але під кінець історії, коли читач вже до цього моменту встиг відчути незрозумілість, нелогічність. Тому у таких місцях твору не вистачає аргументації до фактів.

Окрім нелогічної структури, прослідковується порушення логіки у змісті: зображення агресивної собаки пекінес, з якої хлопчик хоче зробити сторожа. Насправді це декоративна та вразлива за характером порода, тому сторожовою бути ніяк не зможе. І варто було б героям відреагувати на незвичну кличку — Муха — поцікавитись її значенням, щоб заодно й читачеві було зрозуміло. Жодного разу не фігурувало у творі ім’я хлопця на прізвисько Рудий. Таке наймення звучить більше як кличка тварини. Ще із нелогічного було те, що у дідуся та онуки замість сімейного вечору був романтичний, який може бути хіба що у закоханих.

Цінності

У творі проповідуються важливі цінності, такі як: повага до старших, проведення спільного часу із родиною, вірність дружбі, патріотичне ставлення до свого краю, інтерес до його історії, важливість насолоджуватися кожним моментом, живучи тут і зараз. Також зі сторони Дани прослідковується турбота за чистотою мовлення, коли вона виправляла суржик хлопців і закликала до вивчення рідної мови.

Але не обійшлося без недоліків, тому що у творі, окрім хороших виховних цінностей, наявні ще й деструктивні. Вже згаданий раніше фрагмент з історією про пляшечку та ножиці має жорстокий та сумний кінець – через неможливість порозумітися ножиці зарізають пляшечку до смерті. Найімовірніше, автор прагнув створити приголомшливий повчальний ефект, але зрештою перебільшив і все вийшло занадто безсердечно і агресивно, що підтверджує навіть лексика героїв: Ти що, силіконова, вчити нас надумала?!

Історія вбивства горобчика з рогатки подає читачеві приклад поганої забавки і знецінює позитивний образ хлопця Рудого. Єдиним плюсом у цій ситуації є усвідомлення героєм свого жахливого вчинку.

Автор перебільшив змалювання тісних взаємин між дідусем та Даною. У зображенні дівчинки як дідусевої улюблениці прослідковується незначний натяк на романтичні почуття до дідуся, що є неприпустимо та аморально: Дана згадує, як мріяла вийти за нього заміж, бо кращого парубка годі було й шукати.

Згадка Дани про те, як вона колись з мамою опинилася між двох залізничних колій, і  з боків гриміли поїзди, породжує запитання: за яких обставин вони там опинилися? Ця історія теж подає поганий приклад,  адже колії не можна переходити у недозволеному місці та ще й під час того як потяги їдуть.

У лексиці героїв іноді проскакують різкі слова та вислови:  Де тебе чорти носять! Думали: вже жаба цицьки дала;  зараз тільки відхоркається. Діти використовують  деякі вислови,  які невластиві дитячій лексиці: з переляку і матінку згадав, і дідька лисого; ти, дівко, бачу, добре підкована.

Актуальність

Загалом текст можна вважати актуальним, тому що на фоні безтурботного відпочинку порушується низка важливих тем та проблем. Окрім  показу сімейної ідилії, цінування родинних цінностей, стосунків між дорослими та підлітками, передавання досвіду від старшого покоління до меншого, патріотизму до рідної землі, мови, любові до історії рідного краю, зачіпається ще тема екології,  дбайливого ставлення до навколишнього середовища, яка в останні роки стала особливо злободенною та болючою. У творі є заклики оберігати ліс, прибирати після себе, наголошується на тому, що людина найбільший ворог природи. Проте вона може стати й помічником, якщо усвідомить масштаби своїх шкідливих для природи дій.

Слід також зазначити, що ця повість про сучасних підлітків, події розгортаються у наш час, і на це вказують згадки героїв про гаджети, комп’ютери, відеоролики з Інтернету, вислови про досягнення спортсмена-сучасника Василя Вірастюка, наявність художніх засобів із забарвленням технічного прогресу (зачаїлася, мов курсор на екрані). Незважаючи на епоху науково-технічного прогресу, герої твору проводять час на свіжому повітрі, вигадують нові ігри, багато спілкуються, цікавляться історією, розвивають свій кругозір, і цим вони показують гарний приклад для читача: важливо не забувати про реальний світ, живе спілкування та використовувати Інтернет у корисних цілях.

Назва

Назва твору стає зрозумілою лише в кінці: раніше описані пригоди й герої є частиною твору письменника, котрий, як було вже зазначено раніше, з’являється перед читачами в останньому розділі. Він робить підсумок і зазначає, що твір писався не лише у дві руки, а ще й за допомогою лапки його кота. Це образне твердження, яке означає, що кіт просто був під час написання завжди поряд і надихав хазяїна. Щоб не виникало плутанини, варто було ще  на самому початку зробити вступ із словами автора, який написав твір про пригоди триденного перебування на базі відпочинку, вказати мету й причини створення такої історії, і далі вже плавно перейти до самої розповіді. Тоді одразу було б зрозуміло про який твір і яку лапку йдеться у заголовку повісті. Але залишається ще питання чому твір саме у дві руки, якщо пишуть однією. Проте, якщо не зважати на цей огріх, назва видається оригінальною та незвичною.

Висновки

З огляду на вищезазначені факти, можна зробити висновок, що твір має як слабкі, так і сильні сторони. Слабкі: немає єдності змісту та ідеї, упорядкованого оповідача, у кожному розділі порушуються другорядні теми, а головна у них не прослідковується, є низка структурних порушень, які породжують нелогічність, незавершеність певних подій – все це ускладнює розуміння тексту та заплутує читача. Також багато тематичних відступів, які, перенасичуючи текст, відволікають увагу читача від основного. До прикладу: «….прогугнів старий, при цьому бородавка смішно ворушилася на кінці його великої бараболі» та багато інших. Тому рекомендовано попрацювати над структурною єдністю, додати вступ, почистити текст від зайвого фактажу, прибрати моменти, які порушують логіку, змінити лексику героїв на більш люб’язну, центральним образом зробити героя-підлітка, адже це все-таки підліткова повість, в якій не вистачає заглиблення саме у підлітковий внутрішній світ. Не слід розбивати повість на таку велику кількість розділів, тому що є моменти, коли кінець одного розділу різко обривається, а продовження історії подається в  наступному. У такому разі  їх необхідно об’єднувати, і тоді текст матиме лише декілька розділів, проте їхній початок та кінець будуть логічно завершеними. Також більшість заголовків не пасують до розділів, тому що не розкривають основного змісту, а навпаки зачіпають побічні теми. Сильні сторони твору проявляються в його актуальності, сучасності та порушенні важливих проблем.

Виправивши недоліки, повість стане досконалою й припаде до душі допитливим підліткам, які люблять фантазувати, розвиватися й не сидіти на місці. Твір, окрім розважальної функції,  має ще й повчальну, оскільки порушує важливі проблеми та цінності. Одна з них — гарні родинні взаємини, що актуально для підлітків. Цілком можливо, що читачі, які перебувають у складному підлітковому віці й часто сперечаються із батьками, надихнуться дружніми родинними стосунками героїв й переглянуть свою поведінку.

Данильченко Вікторія