До вашої уваги список (неповний) новеньких книжок від українських видавництв:

• Майлз Франклін "Моя блискуча кар'єра". 
• Олена Стяжкіна "Смерть лева Сесіла мала сенс", Видавництво Старого Лева
• Наталка Сняданко "Перше слідство імператриці", Видавництво Старого Лева
• Ірен Роздобудько "Фаріде", видавництво Нора-Друк
• Анатолій Дімаров "І будуть люди", видавництво FOLIO
• Джозеф Кемпбелл "Тисячоликий Герой"
• Наріне Абґарян "Симон"
• Джек Керуак «Біґ-Сур» 
• Катерина Калитко "Орден Мовчальниць"
• Олександр Сидоренко "Чорний хліб".
• Селія Різ «Міс Ґрем. Кулінарна книга шпигунки» 
• Агата Крісті "Чому не Еванс"
• Ісабель Альєнде "Жінки душі моєї"
• Роджер Макнамі «Зафейсбучені. Як соціальна мережа штовхає світ до катастрофи».

Британська Рада в Україні за підтримки Українського інституту книги презентує результати Дослідження видавничої галузі України. Дослідження проводилося з лютого по жовтень 2020 року.

Це — перше незалежне дослідження видавничої галузі України такого масштабу, здійснене із залученням зовнішньої експертизи та базоване на досвіді гравців українського ринку.

Воно фокусується на сучасному стані книговидавання в Україні, результати представлені за галузями (видавці, книготоргівля, книгорозповсюдження, права, обмеження російського імпорту, порушення авторських прав, читання та розвиток аудиторії, установи та асоціації, вплив Covid-19), разом із висновками та рекомендаціями щодо просування української літератури за кордоном, розвитку навичок і читацької аудиторії.

Авторка звіту - Емма Шеркліфф (видавнича консультантка з понад 20-річним досвідом роботи в галузі; працювала у видавництвах у Парижі, Мельбурні, Абуджі та Лондоні, а також у Британській Раді в Нігерії та Ірані.
Координаторка дослідження: Ірина Батуревич, начальниця відділу стратегічної роботи та аналітики УІК.

Загальні результати:

Брак надійних статистичних даних про ринок книговидання. Ці показники вкрай необхідні для розробки нових та вдалих стратегічних програм видавців. Проте певний позитивний рух у цьому напрямку все ж присутній. Відділом стратегічної роботи та аналітики Українського інституту книги (УІК) проведено кількісні дослідження книжкового ринку і звичок читачів, що полегшує роботу видавців та дає розуміння у якому векторі краще розвиватись.

Прогалини у навичках. Ще однією проблемою є відсутність розуміння механізмів продажу та просування прав за кордон, а також брак редакторів та перекладачів.

Якісний дизайн, висококласні ілюстрації та передові технології друку в Україні дають суттєве підґрунтя для міжнародної співпраці і є великим плюсом.

Літературні фестивалі, авторські заходи, книжкові ярмарки продовжують відігравати важливу роль у популяризації української літератури в Україні та світі. Такі заходи – важлива платформа для представлення та продажу книжкової продукції, яку відвідує значна кількість письменників, поетів, філософів, дизайнерів, ілюстраторів, експертів видавничої справи та усіх, хто просто любить книжки.

Довгостроковий вплив пандемії оцінити повною мірою ще немає можливості, проте більшість працівників видавничої сфери налаштовані оптимістично.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ (УКР)

RESEARCH RESULTS (ENG)

Здійснено за підтримки Британської Ради в Україні  (British Council) та Українського інституту книги.

Джерело: УІК https://book-institute.org.ua/uk/news/kategoriya-2/ukra-nska-vidavnicha-galuz-rezultati-doslidzhennya-2020 

Джоан Ролінґ анонсувала нову дитячу книжку “The Christmas Pig”. Вона вийде друком уже 12 жовтня. 

Схоже, що Джоан таки скучила за дитячою літературою, адже після торішньої казки «Ікабог», яка була радше соціальним проєктом під час пандемії, письменниця анонсувала ще одну книжку для дітей віком від 8 років.

«Різдвяне порося» - це добра історія про малюка Джека та його улюблену іграшку. Але одного разу, на Святвечір, відбувається щось дуже дивне, й іграшка зникає. У Джека просто не залишається вибору – він має відшукати загубленого друга попри всі перепони, які чекатимуть на нього під час магічної подорожі.

На відміну від казки «Ікабог», яку Роулінг розділ за розділом викладала онлайн, «Різдвяне порося» буде звичайною книжкою, яку можна буде придбати з 12 жовтня.

Видавництво Scholastic анонсувало, що історія буде перекладена одразу 20-ма мовами.

 В Україні оголосили першу в історії переможницю Drahomán Prize – відзнаки для перекладачів з української мови на мови світу, засновниками якої є Український інститут, Український ПЕН та Український інститут книги. Нею стала Клаудіа Дате – одна з найвідоміших перекладачок української літератури в Німеччині. Клаудіа була номінована на премію двічі з двома книгами – поетичною збіркою «Антена» Сергія Жадана та романом «Казки мого бомбосховища» Олексія Чупи. До короткого списку також увійшли перекладачки Рита Кіндлерова з Чехії та Катажина Котинська із Польщі.

На церемонії оголосили й володаря Спеціальної відзнаки Капітули премії Drahomán Prize – ним став перекладач з української на арабську мову Імадеддін Раеф з Лівану. Він був номінований на конкурс Drahomán Prize Посольством України в Ліванській Республіці з перекладом «Бейрутських оповідань» Агатангела Кримського. Як зазначив на початку онлайн-церемонії міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, символічно, що вручення нагороди відбувається саме у Всесвітній день книги та авторського права.

«Безперечно, просування української книги у перекладах є одним з найважливіших завдань. На жаль, це сьогодні не так яскраво виглядає, як хотілося б, але ми рухаємося вперед. Схвалена програма стратегії читання, в якій суттєве значення покладається і на просування наших українських книжок. В тому числі не тільки через участь в Болонському, Франкфуртському ярмарках, але й із залученням програми Translate Ukraine. Тому в нас є багато перспектив і є над чим працювати. І переконаний, що премія Drahomán Prize стане частиною культурного ДНК для України та світу», – наголосив Ткаченко.

Премія Drahomán Prize – відзнака для перекладачів з української мови на мови світу, яка вручається за високу перекладацьку майстерність і внесок у промоцію української літератури за кордоном. Премію Drahoman Prize презентували 24 вересня 2020 року Український Інститут, Український ПЕН та Український інститут книги. Drahoman Prize вручатиметься раз на рік. 2020 року на здобуття премії Drahomán Prize були номіновані 27 перекладачів, які перекладають з української на різні мови світу.

До головної кіноподії року залишилося 2 дні! Саме час поговорити про книжковий слід у цьогорічній премії!
Пропонуємо згадати головні екранізації, які зовсім скоро можуть отримати омріяну статуетку.

«Земля кочівників»

Це головний претендент на титул «фільм року». Фільм китайської режисерки Хлої Чжао з неймовірною Френсіс Мак-Дорманд у головній ролі, вже встиг стати тріумфатором премій Золотий глобус і Bafta. «Земля кочівників» базується на нон-фікшн дослідженні “Nomadland: Surviving America in the Twenty-First Century”. Це реальна історія людей, які з тих чи інших причин втратили своє місце у суспільстві, та змушені жити на колесах. Сезонні роботи, будиночки-трейлери, та постійна дорога у пошуках наступної стоянки на ніч. Звучить надто сумно? Насправді все дещо оптимістичніше! Режисерка провела декілька місяців серед кочівників, досліджуючи їх спосіб життя й заглиблюючись у їх історії. Чжао не оспівує життя на дорозі в стилі Керуака, але все ж змушує нас захоплюватися красою й величчю країни, яку можна пізнати лише виїхавши за межі мегаполісів. Так, «Земля кочівників» - це фільм про втрати. Але це ще й фільм про вибір, свободу та почуття власної гідності.

«Новини світу»

Фільм претендує одразу на чотири другорядні Оскари, було знято за однойменним романом американської письменниці Полетт Джайлз. Стрічка розповідає про ветерана Громадянської війни, що мандрує спустошеною країною й заробляє на життя публічним читанням газет. Одного разу він зустрічає покинуту усіма 10-річну Йоганну, та дуже неохоче бере на себе відповідальність за долю дівчинки. Як ви вже напевно здогадалися, на цю чудернацьку пару чекає безліч негараздів і випробувань.

«Емма»

Екранізація роману Джейн Остін з Анею Тейлор-Джой у головній ролі. Вважаєте, що британська класика вже нічим не здивує? А чи бачили ви операторську роботу і роботу костюмерів у "Еммі"? Власне, саме картинка й забезпечила стрічці місце серед номінантів – фільм претендує на Оскар за костюми, макіяж та зачіски.
Що ж до сюжету, то це класична історія про молоду й заможну дівчину, що втручається в особисте життя знайомих, уявивши себе успішною свахою, а точніше - звідницею. Аня Тейлор-Джой ще не була відомою на момент зйомок у "Еммі", але вже за кілька місяців стала світовою сенсацією, завдяки міні-серіалу «Ферзевий гамбіт».

«Білий тигр»

Це екранізація Букерівського лауреата про непросте життя в Індії. Дебютний роман Аравінда Адіги «Білий тигр» приніс автору престижну Букерівську премію ще у 2008 році. Минуло понад десять років, й історія про злети та падіння молодого хлопця з бідної родини, нарешті, дісталася великих екранів.
Стрічка, що претендує на Оскар за найкращий адаптований сценарій, розповідає про шокуючу соціальну нерівність в Індії. Головний персонаж – молодий хлопець, що приречений жити у злиднях лише через своє походження. Не погодившись із такою долею, він влаштовується водієм у багату родину, де до нього відносно непогано ставляться. Але він все одно приречений залишатися слугою. Якщо тільки не наважиться на щось надзвичайне…

Нагадуємо, цьогорічна, вже 93-тя, церемонія мала відбутися 28 лютого 2021 року, але через вплив пандемії COVID-19 на кіно перенесена на 25 квітня 2021 року. «Оскара» за всю історію було перенесено вже тричі: 1938 рік — повені в Лос-Анджелесі, 1968 — вбивство Мартіна Лютера Кінга та 1981 — спроба вбивства Рональда Рейгана.

Нещодавно квартиру, що колись належала родині Шевельових, а в радянські часи була перетворена на комуналку, придбали меценати. Наразі в помешканні, де збереглося оригінальне планування, паркет, вікна, балкон, роблять ремонт. Площа квартири становить 150 кв. м, є 5 кімнат, тож вирішили облаштувати не лише літературну резиденцію, а й меморіальну кімнату та локацію для різноманітних культурних заходів – зустрічей, презентацій, семінарів. Ремонтні роботи проводитимуть поступово, спершу закінчать саме літературну резиденцію, ймовірно, до початку літа.

«Щодо меморіальної кімнати - то це 8-метрова кімнатка, в яку змушені були переселитися Шевельов із мамою після приходу радянської влади, хоча їм належала вся ця квартира. Там «рідні» вікна, паркет. На облаштування, наповнення знадобиться час. А якісь перші заходи, мініекскурсії плануємо проводити вже восени», - розповів Савчук. Він зауважує, що квартира знаходиться в одному з найкрасивіших будинків Харкова, зведеному в 1916 році. Його називають «Саламандрою» - за назвою страхового тресту, що замовив його будівництво. Будинок був облаштований ліфтами, сміттєпроводом, в квартирах була гаряча вода.
На будинку №17 на початку вересня 2013 року за ініціативи ряду громадських організацій і діячів і за погодженням з міською владою Харкова встановили меморіальну дошку. Її виготовили на пожертви громадян. Однак за кілька тижнів керівництво міста передумало: 25 вересня на сесію міськради винесли питання про демонтаж дошки, оскільки мовознавцю закидали співпраці з німцями в окупованому Харкові. Поки в залі тривали дискусії, вандали вже встигли її збити. Згодом Харківський апеляційний адміністративний суд скасував рішення міськради і розпорядження мера Геннадія Кернеса про демонтаж дошки. Ні міська влада, ні організації, що виготовляли дошку, її так і не відновили. Зокрема, письменник Сергій Жадан тоді сказав: «Для нас, для харків’ян ім’я Шевельова – це не політичний символ. Цей вчений був знаковою фігурою для Харкова. І нам здається, що дуже правильним було б ввести його ім’я в належний контекст, без політичної заангажованості, без тих емоцій, якими супроводжувалася вся історія з дошкою. Цим ми і будемо займатися».

Юрій Шевельов (псевд. – Юрій Шерех; 1908 (Харків) -2002 (Нью-Йорк) - український мовознавець і літературознавець, славіст у США, доктор філософії, професор, іноземний член НАН України, почесний доктор Альбертського (Едмонтон, Канада), Лундського (Швеція), Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Автор низки фундаментальних мовознавчих праць: «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979). Шевельов науково довів, що українська мова бере початок з VІІ століття, а завершує своє формування в ХVІ столітті. Вченого звинувачували у колабораціонізмі з окупаційною німецькою владою.