"Аромат жертви" в Молодому театрі

 «Можу тільки уявити її здивування упереміш із задоволенням від усього, що відбувається», - приблизно цією реплікою одного з акторів можна описати стан, у якому знаходиться твоє тіло під час перегляду п’єси.

Тіло… Здається, занадто фізіологічно як для літературного простору, проте режисерка постановки «Аромат жертви», поставленої за мотивами твору Олександра Головача, Марі Акопян, переконує важливість відчувати не тільки нервовими імпульсами, а й тілом.

Молодий театр - це завжди експеримент, і п’єса «Аромат жертви» це доводить. Заплутана історія Йозефа, у яку, наче різнокольорові пошматовані нитки, ув’язуються Діма, Настя та Оля. Табуйоване кохання, втрачені можливості та набуті надії на порятунок сліпої душі.

«Чудовий запах». Запах страху? Кохання? Крові? Навряд чи відповідь з’явиться бодай в одній репліці дійової особи. Це п’єса про життя, а як його зрозуміти, якщо не прожити?

То ж проживайте його разом з Київським академічним Молодим театром, у репертуарі якого точно знайдете відповідь на одне з нагальних,  екзистенційних питань.