Шалене перо

Коти і література

На честь Всесвітнього дня котів ми пішли по слідах хвостатих у літературі.

Найчастіше коти в книжках — носії мудрості. Вперше в цій ролі вони виступили у китайських легендах VI століття. А вже потім переселилися в казки. Котів наділили чарівними здібностями та зв’язком зі світом духів.

Прикладами котів-мудрагелів є вчений кіт з поеми Пушкіна, музикант і поліглот кіт Василь із "Понедельник начинается в субботу" Стругацьких — та Чеширський кіт.

Льюїс Керол гадав, що усміх додасть Чеширському котові загадковості і краплі божевілля. А ще, кажуть надихався історією, що в графстві Чешир невідомий маляр зображав усміхнених левів над дверима таверн. Або що чеширським сирам певний час надавали вигляд усміхнених котів.

Одним словом, тлумачень в усмішки Чеширського кота — як у Мони Лізи.