Ворон Микитенко

Ворон Микитенко
Спалив себе заради України,
Вона ж мовчить — ні пари з вуст.
Німує, заклеїла скотчем рота.

Кланяється старшому брату
Пропускає повз вуха образи,
Кпини, прокльони, насмішки.
І тихенько мовчить, вся в сльозах.
А що янголу до того?
Обпікся на рідній землі.
Й хотів злетіти увись — мов Ікар
Й наближався до Сонця
Зірка Правди обпалила крила -
летить із неба, вже не тіло-
куля вогняна, грудочка болю й вогню -
припечатана до цієї землі твердим сургучем.
Ні, він не божество із грецьких міфів!
Ні, він не Людина-факел із Фантастичної четвірки!
Він просто людина.
Полум'яний український патріот

Ярослав Карпець