Шалене перо

 

***

Мій милий, дедлайне забутий!
В яких ти блукаєш чужих дисциплінах?

Вітрами далеких істориків,
дата сдачі пропахла твоя.
Зеленою вогкістю філософів,
вугільним пилом фізруків-ледацюг...

Пройшла філологічне коло
страждань та вмирань.

На заліковках — то буква чудова,
то в сяйві древніх моїх пересдач —
якась молода та хвора дитина,
якийсь молодий не менш хворий дедлайн.

Далекого рейсу першого курсу...
Як довго твоя дата сдачі йде!
Я завжди вгадую — де ти, моя ти частино
Ніколи не знаю — де ти, сподіваюсь весь час, що ти десь там вмреш...

Лиш після хвиль оціх пар, прихожу додому,
надходить ніч  оця синтаксична...
І може, я стану вдовою...
А може, я вже синтаксична вдова!

Дата сдачі пече мені руки.
а я нічого не зна.
Крізь тисячі миль дисциплін
до мене ішла ця вода...
Така безтурботна й легенька основа!
Страшна ця вода в роботі оцій...

А моя маленька нервова система
малює квітку на ній.

А.Доброходська