«А ти люби!»
Це невеличка збірка поезій, написана автором «HIMMEL», яка налічує 10 поезій. Але така невелика кількість поезій не завадила авторові гармонійно їх скомпонувати у збірку, поезії влучно взаємодіють один з одним та підкреслюють головну ідею збірки – кохання. Я обрала три поезії, які я вважаю найбільшим відображенням ідеї всієї збірки: «Мамі(Ати люби)», «Віртуальний роман» та «Хочеш?».
Дуже символічно, що перша поезія називається «Мамі», я вважаю, що таким чином автор наголосив на тому, що вся любов починається з мами. Адже, саме мама дала той початок, той запас любові з яким людина йде далі все життя. У першій поезії авторка просить матір любити її не дивлячись ні на що, адже всі ми були молоді та всі ми кохали хоча б раз у житті.
Ця поезії вчить нас розуміти інших, авторка закликає матір почути свою дитину та не корити її за те, що вона не така дочка, якою хоче бачити її мам:
«Чи ж винна я що виросла така?
Хай інші люди кажуть, що пропаща,
А ти люби, бо я твоя дочка»
Друга поезія зі збірки під назвою «Віртуальний роман» розповідає про якусь буденну у сучасному світі річ. Між людьми зав’язується переписка, але вона не переходить до реальності і все, що залишається – приємні спогаді. Коли слова вже не лунають, людині залишається тільки згадувати те, що змушувало їх говорити ті слова:
«Коли закінчаться слова
У віртуальному романі,
Тоді шукатиму дива,
В рожевих спогадів тумані.»
Третя поезія зі збірки «Хочеш?» несе у собі заклик до чоловіка з прохання сказати, якою він хоче бачити свою дівчину. Розповідачка готова стати будь-якою ніжною, твердою, їй байдуже, яку маску вона повинна на себе вдягнути тільки б він знав, яку саме дівчину він сам хоче любити. І чи взагалі буде він кохати ту, яка несправжня?
«Я ж задля тебе воскресну
Й зникну водою в піску.
Тільки скажи собі чесно:
Будеш любити таку?!!»
Поезії невеликі, лаконічні, легкі у прочитанні та запам’ятовуванні. Мають спільну ідею та несуть у собі естетичну насолоду. Насправді, збірка мені дуже сподобалась, вона має чітку структуру.
Вважаю, що навіть послідовність творів у збірці правильна все почалось з матері, а закінчилось поезією про кохання в кінці осені. Авторка протягнула з першої поезії ідею кохання та «закрила збірку» природним мотивом. Авторка наче закликає ніколи не забувати цілунки тих, хто був поряд, ніколи не забувати таку чудову, романтичку пору, як осінь, адже далі буде зима, і людину будуть зігрівати спогади про цей прекрасний період.
«Просто цілуй до знемоги
Осінь на кінчиках пальців.»
Я обрала саме ці поезії, тому що через них можна побачити, що любов буває різна. Це може бути любов матері до дитини, яка є найщирішою, найчистішою. Це може бути віртуальна, недовготривала любов, яка тримає людей на відстані один від одного, в той же час робить їх близькими, але в той же час авторка показує, що така любов лише словесна, як тільки слова закінчується зникає і кохання. Віртуальна любов існує лише коли є слова, а коли слів не вистачає то і любов зникає. Також любов може бути токсичною, коли людина ладна переробити себе заради іншою, вдягнути маску, перестати бути собою. Але зазвичай в такій любові людина, задля якої це все робиться й сама не знає, кого хоче бачити поряд. Тому авторка просить відповісти «собі чесно», тобто людині заради якої це робиться, чи хоче він любити несправжню?.
Ми звикли сприймати кохання, як щось високе та чисте, як щось, що надає крила. Але це не завжди так, перш за все це неймовірна робота двох людей. Кохання неможливе, якщо одна людина цього не хоче. Якщо кохати то всім серцем, а не тільки його частиною…
Доброходська Анастасія
ФУБ-1-17