«Ти прямуй туди спокійно, де горить мета твоя…»

Нема нікого. Тільки дощ,
І вікна плачуть опівночі.
Нема нікого, хоч здалось,
Що осінь дивиться у очі.

Забути дійсність зможу я,
Щоб мрія вільно полетіла
Туди, лани де і поля
Зоря ранковая збудила.
Не ті вже зовсім, що тепер,
А інші – тихі і щасливі,
Де кожен рік і кожен день
Женці ходитимуть по ниві,
Забувши, що таке війна,
Як жито кров’ю напувалось,
Коли розбурхана весна
від крику людського ховалась.
Того не буде у думках,
Те пам'ять викреслить навіки,
Лиш щирість лишиться в очах,
І будуть на світанках діти
Гойдати маківки в долонях,
По росах бігать з вітерцем,

Де матері щасливим доням
Вінки плестимуть літнім днем.
Дніпро, славетний і могутній,
Під чистим небом по степам,
Старий і сивий, тихий, мудрий,
Тече к південним берегам.
Коли ж прийде пора вечірня,
Зоря тихенько вирина –
Тоді збереться вся родина,
І сяйво місячне з вікна
Освітлить руки трудареві,
Усмішки, вогники в очах…
Тоді на темно-синім небі,
На діамантових зірках
Я погляд довго затримаю.
І повернусь в реальний час…
Я мрію, хочу, я бажаю
Таке майбутнє і для нас.
Що б не було, що б не чекало,
До мрії шлях я прокладу,
Щоб те майбутнє ближче стало,
Для цього відтепер живу!

СМІРНОВ МИХАЙЛО (3 місце конкурсу "Березневі містерії")

КЗ «Маріупольський міський ліцей» (м. Маріуполь, Донецька область)
Керівник: Смірнова Катерина Анатоліївна