Сутеніє...
Сутеніє, стихли села,
Самотній смуток струменить,
Серед соснових, сосон серед,
Солодкий сад спокійно спить...
Сутеніє, стихли села,
Самотній смуток струменить,
Серед соснових, сосон серед,
Солодкий сад спокійно спить...
Ми запалюємо вогні кожного разу
Коли ми хочемо згадати, або забути.
Ми палимо фотографії,
Ми запалюємо свічки на тортах
Буває так, коли не має сил терпіти,
Кричиш від болю й вмерти хочеш.
Всі ходять поруч і не чують,
Як ти волаєш й просиш порятунку...
Сидить в саду самотній Сором,
Складає сам собі сонет,
Сльозливим самобутнім словом,
Створити силою сюжет.